1. Словник української мови у 20 томах

поповчитися

ПОПОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Вчитися тривалий час; повчитися добре.

Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився (Сл. Б. Грінченка);

– Хай наші просвітителі поповчаться у його і добро .. любити, і лихе прощати... (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповчитися — поповчи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поповчитися — -чуся, -чишся, док., розм. Вчитися тривалий час; повчитися добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповчитися — ПОПОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Вчитися тривалий час; повчитися добре. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився (Сл. Гр.); — Хай наші просвітителі поповчаться у його і добро.. любити, і лихе прощати… (Мирний, І, 1954, 350). Словник української мови в 11 томах
  4. поповчитися — Поповчи́тися, -чу́ся, -чи́шся гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився. Словник української мови Грінченка