попогасати
ПОПОГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
Гасати тривалий час; погасати добре.
– І чи раз же то траплялось, що сердешний сіромаха попогасає по городах, ухопить, як там кажуть, шилом патоки та, побачивши на власні очі, що чорт має в світі нічого путнього, покине жінку й дітей, вернеться в курінь (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)