попогасати
ПОПОГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Гасати тривалий час; погасати добре.
— І чи раз же то траплялось, що сердешний сіромаха попогасає по городах, ухопить, як там кажуть, шилом патоки та, побачивши на власні очі, що чорт має в світі нічого путнього, покине жінку й дітей, вернеться в курінь (П. Куліш, Вибр., 1969, 96).
Словник української мови (СУМ-11)