попогибіти

ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал.

Гибіти тривалий час; погибіти добре.

– Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (О. Гончар);

– Отож! “Платять!” – Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. – Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. попогибіти — попоги́біти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. попогибіти — -ію, -ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попогибіти — ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре. — Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (Гончар, Таврія, 1952, 202); — Отож! «Платять!» — Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня.  Словник української мови в 11 томах
4. попогибіти — Попоги́біти, -бію, -єш гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка