попогибіти

ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре.

— Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (Гончар, Таврія, 1952, 202);

— Отож! «Платять!» — Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. — Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (Головко, II, 1957, 640).

Значення в інших словниках

1. попогибіти — попоги́біти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. попогибіти — -ію, -ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попогибіти — ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре. – Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (О. Гончар); – Отож! “Платять!” – Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. – Сідай на моє місце!...  Словник української мови у 20 томах
4. попогибіти — Попоги́біти, -бію, -єш гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка