попозбирати

ПОПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Збирати тривалий час.

По всій висоті стирчав із землі перем'ятий, знівечений метал, здеформована важка зброя. – Буде трофейникам роботи, – перемовлялись бійці. – Попозбирають... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. попозбирати — попозбира́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попозбирати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Збирати тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попозбирати — ПОПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка, розм. Збирати тривалий час. — Буде трофейникам роботи, — перемовлялись бійці. — Попозбирають… (Гончар, III, 1959, 421).  Словник української мови в 11 томах