1. Словник української мови у 20 томах

попозбирати

ПОПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Збирати тривалий час.

По всій висоті стирчав із землі перем'ятий, знівечений метал, здеформована важка зброя. – Буде трофейникам роботи, – перемовлялись бійці. – Попозбирають... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попозбирати — попозбира́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попозбирати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Збирати тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попозбирати — ПОПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка, розм. Збирати тривалий час. — Буде трофейникам роботи, — перемовлялись бійці. — Попозбирають… (Гончар, III, 1959, 421). Словник української мови в 11 томах