1. Словник української мови у 20 томах

попожуритися

ПОПОЖУРИ́ТИСЯ, журю́ся, жу́ришся, док., розм.

Журитися тривалий час; нажуритися добре.

Один багатий парубок, ще й сирота, та дівчину піддурив. Що вона попожурилась! (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попожуритися — попожури́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попожуритися — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. попожуритися — -журюся, -журишся, док., розм. Журитися тривалий час; нажуритися вельми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попожуритися — ПОПОЖУРИ́ТИСЯ, журю́ся, жу́ришся, док., розм. Журитися тривалий час; нажуритися добре. Один багатий парубок, ще й сирота, та дівчину піддурив. Що вона попожурилась! (Барв., Опов.., 1902, 58). Словник української мови в 11 томах
  5. попожуритися — Попожуритися, -рю́ся, -ришся гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась. Г. Барв. 58. Словник української мови Грінченка