попожити
ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм.
Жити тривалий час.
Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (О. Ільченко);
[Адлерберг:] Мадам, його величність, видимо, щасливий, як всі, хто вже на світі попожив і знову одружився з молодою (С. Голованівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попожити — попожи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попожити — -иву, -ивеш, док., розм. Жити тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попожити — ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм. Жити тривалий час. Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах