попожити
попожи́ти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попожити — -иву, -ивеш, док., розм. Жити тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попожити — ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм. Жити тривалий час. Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (О. Ільченко); [Адлерберг:] Мадам, його величність, видимо, щасливий, як всі, хто вже на світі попожив і знову одружився з молодою (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- попожити — ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм. Жити тривалий час. Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах