попойти
ПОПОЙТИ́, йду́, йде́ш, док., розм.
1. Іти тривалий час.
Пожив у Вятській щось з тиждень, .. і знов на етап, на суд у Лубні. Ще місяців коло двох попойшов... (А. Тесленко);
// Іти якийсь час.
Шлях та рілля... Попойшли ще трохи (А. Тесленко).
2. тільки 3 ос. Випадати якийсь час (про опади).
– Піди спершу глянь, що надворі, який дощ. – То що, що дощ? Попойде та й перестане (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)