попойти
ПОПОЙТИ́, йду́, йде́ш, док., розм.
1. Іти тривалий час;
// Іти якийсь час.
Шлях та рілля… Попойшли ще трохи (Тесл., З книги життя, 1949, 9).
2. тільки 3 ос. Випадати якийсь час (про опади).
— Піди спершу глянь, що надворі, який дощ. — То що, що дощ? Попойде та й перестане (Мирний, IV, 1955, 90).
Словник української мови (СУМ-11)