попоклясти
ПОПОКЛЯСТИ́, попокляну́, попокляне́ш і рідко попоклену́, попоклене́ш, док., кого, що, розм.
Клясти багато разів, тривалий час.
– Тобі, Явдохо, наказ: перебиратись з дочкою у двір .. – Господи! що ми тоді з матір'ю попоплакали та попокляли свою долю! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)