Словник української мови у 20 томах

попоклясти

ПОПОКЛЯСТИ́, попокляну́, попокляне́ш і рідко попоклену́, попоклене́ш, док., кого, що, розм.

Клясти багато разів, тривалий час.

– Тобі, Явдохо, наказ: перебиратись з дочкою у двір .. – Господи! що ми тоді з матір'ю попоплакали та попокляли свою долю! (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попоклясти — попоклясти́ дієслово доконаного виду форми -клену, -кленеш,... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
  2. попоклясти — попокляну, попоклянеш і рідко попоклену, попокленеш, док., перех., розм. Клясти багато разів, тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попоклясти — ПОПОКЛЯСТИ́, попокляну́, попокляне́ш і рідко попоклену́, попоклене́ш, док., перех., розм. Клясти багато разів, тривалий час. — Тобі, Явдохо, наказ: перебиратись з дочкою у двір.. — Господи! що ми тоді з матір’ю попоплакали та попокляли свою долю! (Мирний, III, 1954, 163).  Словник української мови в 11 томах