Словник української мови у 20 томах

попокрутити

ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм.

Крутити багато разів, тривалий час.

– Вилізу на клуню – і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Григорій Тютюнник).

◇ (1) Попокрути́ти но́сом (д) див. крути́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попокрутити — попокрути́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попокрутити — -учу, -утиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. Попокрутити носом — не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попокрутити — крути́ти / покрути́ти но́сом. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. — Так от, сину .. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є.  Фразеологічний словник української мови
  4. попокрутити — ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. — Вилізу на клуню — і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Тют., Вир, 1964, 344).  Словник української мови в 11 томах