пополовіти

ПОПОЛОВІ́ТИ, і́є.

Док. до полові́ти.

Дождався [Онопрій] нарешті, затвердло зерно, пополовіло стебло, похилилося вниз (І. Франко);

Ниви якось несподівано, немов за один день, пополовіли (А. Хорунжий);

Вже місяць геть аж за хату зайшов, уже й небо на сході пополовіло (І. Вирган);

* Образно. [Ганна:] Колись і думки цвіли і рясніли, та пополовіли і зав'яли... (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. пополовіти — пополові́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пополовіти — -іє. Док. до половіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополовіти — ПОПОЛОВІ́ТИ, і́є. Док. до полові́ти. Дождався [Онопрій] нарешті, затвердло зерно, пополовіло стебло, похилилося вниз (Фр., III, 1950, 206); Ниви якось несподівано, немов за один день, пополовіли (Хор.  Словник української мови в 11 томах
4. пополовіти — Пополовіти, -вію, -єш гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.  Словник української мови Грінченка