пополотніти
ПОПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм.
Док. до полотні́ти.
Легенька краска то вступить їй в обличчя, то зникне, і обличчя пополотніє (Леся Українка);
Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось – він пополотнів, тоді почервонів (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)