Словник української мови у 20 томах

пополотніти

ПОПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм.

Док. до полотні́ти.

Легенька краска то вступить їй в обличчя, то зникне, і обличчя пополотніє (Леся Українка);

Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось – він пополотнів, тоді почервонів (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пополотніти — пополотні́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пополотніти — док., збліднути, збіліти, побіліти як стіна <�як полотно, як смерть>.  Словник синонімів Караванського
  3. пополотніти — -ію, -ієш, розм. Док. до полотніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пополотніти — ПОПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до полотні́ти. Легенька краска то вступить їй в обличчя, то зникне, і обличчя пополотніє (Л. Укр., III, 1952, 581); Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось — він пополотнів, тоді почервонів (Смолич, Прекр. катастр., 1956. 86).  Словник української мови в 11 томах
  5. пополотніти — Пополотні́ти, -ні́ю, -єш гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.  Словник української мови Грінченка