попоратися
ПОПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Док. до по́ратися.
– Спати хочеться? – питає Христя [Мар'ю] .. – Будь ласка, попорайся за мене (Панас Мирний);
– Вибач, сестрице, що у нас таке багно в хаті – це той проклятий Рябко попорався! – цокотіла Мелашка (Л. Яновська);
* Образно. Прийшовши до пана в гості, спустився [Чіпка] в комору з пашнею... попорався як знав; вирнув – та й наткнувся на сторожа... Чи пан, чи пропав?.. (Панас Мирний).
2. Поратися якийсь час.
Вони ще попоралися біля стрілки, на кінцях якої висіли гирі (П. Автомонов);
Чміль попорався між густих тичинок і з гудінням полетів далі над толокою (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)