попорати
ПОПО́РАТИ, аю, аєш, що, розм.
Док. до по́рати.
Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Ганна Барвінок);
Вже коли попорають все надворі, тато одягають нові білі валянки, білу сорочку і, перехрестившись, сідають за стіл на покуті (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)