попорати
ПОПО́РАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до по́рати.
Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Барв., Опов.., 1902, 388);
Вже коли попорають все надворі, тато одягають нові білі валянки, білу сорочку і, перехрестившись, сідають за стіл на покуті (Іщук, Вербівчани, 1961, 53).
Словник української мови (СУМ-11)