1. Словник української мови в 11 томах

попорати

ПОПО́РАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до по́рати.

Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Барв., Опов.., 1902, 388);

Вже коли попорають все надворі, тато одягають нові білі валянки, білу сорочку і, перехрестившись, сідають за стіл на покуті (Іщук, Вербівчани, 1961, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попорати — попо́рати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попорати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до порати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попорати — ПОПО́РАТИ, аю, аєш, що, розм. Док. до по́рати. Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Ганна Барвінок); Вже коли попорають все надворі, тато одягають нові білі валянки, білу сорочку і, перехрестившись, сідають за стіл на покуті (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  4. попорати — ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити). Словник синонімів української мови
  5. попорати — Попо́рати, -ра́ю, -єш гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка