1. Словник української мови в 11 томах

попоратися

ПОПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Док. до по́ратися.

— Спати хочеться? — питає Христя.. — Будь ласка, попорайся за мене (Мирний, III, 1954, 156);

— Вибач, сестрице, що у нас таке багно в хаті — це той проклятий Рябко попорався! — цокотіла Мелашка (Л. Янов., І, 1959, 143);

*Образно. Прийшовши до пана в гості, спустився [Чіпка] в комору з пашнею… попорався як знав; вирнув — та й наткнувся на сторожа… Чи пан, чи пропав?.. (Мирний, II, 1954, 184).

2. Поратися якийсь час.

Вони ще попоралися біля стрілки, на кінцях якої висіли гирі (Автом., Щастя.., 1959, 60);

Чміль попорався між густих тичинок і з гудінням полетів далі над толокою (Донч., VI, 1957, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попоратися — попо́ратися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попоратися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Док. до поратися. 2》 Поратися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попоратися — ПОПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Док. до по́ратися. – Спати хочеться? – питає Христя [Мар'ю] .. – Будь ласка, попорайся за мене (Панас Мирний); – Вибач, сестрице, що у нас таке багно в хаті – це той проклятий Рябко попорався!... Словник української мови у 20 томах
  4. попоратися — Попо́ратися, -раюся, -єшся гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався. Мир. ХРВ. 85. Словник української мови Грінченка