1. Словник української мови в 11 томах

попопріти

ПОПОПРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

1. кул. Варитися на малому вогні тривалий час; попріти добре.

2. розм. Добре попотіти.

*Образно. Ого-го! Ще попопріють наші горби. Ще зазнаєш всього, Поки добудемо раю! (Еллан, І, 1958, 99).

3. перен., розм. Витрачати багато зусиль, виконуючи яку-небудь роботу якийсь час; попотіти добре.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попопріти — попопрі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попопріти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 кул. Варитися на малому вогні тривалий час; попріти добре. 2》 розм. Добре попотіти. 3》 перен., розм. Витрачати багато зусиль, виконуючи яку-небудь роботу якийсь час; попотіти добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попопріти — ПОПОПРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. кул. Варитися на малому вогні тривалий час; попріти добре. 2. розм. Добре попотіти. Попотіли ми, копеючи цілину; * Образно. Ого-го! Ще попопріють наші горби. Ще зазнаєш всього, Поки добудемо раю! (В. Еллан-Блакитний). Словник української мови у 20 томах