попорати

ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити). Жила собі (Горпина) сама, обробляла сяк-так землю (Грицько Григоренко); Жила Ольга, як і всі солдатки. Влітку порала город, мала невеличке господарство (П. Кочура); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. попорати — попо́рати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попорати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до порати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попорати — ПОПО́РАТИ, аю, аєш, що, розм. Док. до по́рати. Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Ганна Барвінок); Вже коли попорають все надворі, тато одягають нові білі валянки, білу сорочку і, перехрестившись, сідають за стіл на покуті (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах
4. попорати — ПОПО́РАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до по́рати. Ви вже, татусю, своє одробили, годі вам поратись. Мені стид, як би я сам двох пар волів не попорав (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. попорати — Попо́рати, -ра́ю, -єш гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка