попона

ПОПО́НА (покривало, перев. повстяне, для захисту коней та ін. свійських тварин від холоду, дощу тощо), ОПО́НА рідше, ПАПОЛО́МА заст. Високий Марко Крутояр турботливо накрив зверху попоною коня (А. Шиян); Розкинувшись на землі, поклавши під голови сідла, а під себе опони, лежала, спочивала дружина князя (С. Скляренко); Гуляй собі, вірний коню, А ви, мої діти, У зелену паполому Коня одягніте (С. Руданський).

Значення в інших словниках

1. попона — попо́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. попона — див. ПОКРИВАЛО.  Словник синонімів Караванського
3. попона — -и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попона — Дерга, паполома  Словник чужослів Павло Штепа
5. попона — ПОПО́НА, и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. [Василь:] А там, коню, – уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна, а трави...  Словник української мови у 20 томах
6. попона — Попо́на, -ни; -по́ни, попо́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. попона — ПОПО́НА, и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. [Василь:] А там, коню, — уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна...  Словник української мови в 11 томах
8. попона — Попо́на, -ни ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.  Словник української мови Грінченка