попона
ПОПО́НА (покривало, перев. повстяне, для захисту коней та ін. свійських тварин від холоду, дощу тощо), ОПО́НА рідше, ПАПОЛО́МА заст. Високий Марко Крутояр турботливо накрив зверху попоною коня (А. Шиян); Розкинувшись на землі, поклавши під голови сідла, а під себе опони, лежала, спочивала дружина князя (С. Скляренко); Гуляй собі, вірний коню, А ви, мої діти, У зелену паполому Коня одягніте (С. Руданський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попона — попо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- попона — див. ПОКРИВАЛО. Словник синонімів Караванського
- попона — -и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попона — Дерга, паполома Словник чужослів Павло Штепа
- попона — ПОПО́НА, и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. [Василь:] А там, коню, – уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна, а трави... Словник української мови у 20 томах
- попона — Попо́на, -ни; -по́ни, попо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попона — ПОПО́НА, и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. [Василь:] А там, коню, — уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна... Словник української мови в 11 томах
- попона — Попо́на, -ни ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315. Словник української мови Грінченка