попона
ПОПО́НА, и, ж.
Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін.
[Василь:] А там, коню, – уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна, а трави... трави ти сам добудеш (Панас Мирний);
Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (З. Тулуб);
Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура);
Тут [у Харкові] виготовляли два види ворсових килимів, а саме: “коци”, вищі сорти яких вживались для прикрашення житла, і “попони” – волохаті килими, що використовувались для покриття коней, возів, саней тощо (з наук. літ.);
* Образно. На чорну і довгу німецьку клуню падали відсвіти далекої заграви, її ледь-ледь було помітно крізь густу попону ночі (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- попона — попо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- попона — див. ПОКРИВАЛО. Словник синонімів Караванського
- попона — -и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попона — Дерга, паполома Словник чужослів Павло Штепа
- попона — ПОПО́НА (покривало, перев. повстяне, для захисту коней та ін. свійських тварин від холоду, дощу тощо), ОПО́НА рідше, ПАПОЛО́МА заст. Високий Марко Крутояр турботливо накрив зверху попоною коня (А. Словник синонімів української мови
- попона — Попо́на, -ни; -по́ни, попо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попона — ПОПО́НА, и, ж. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для покривання возів, саней і т. ін. [Василь:] А там, коню, — уберу я тебе у золоту збрую, покрию шовковою попоною, насиплю вівса по коліна... Словник української мови в 11 томах
- попона — Попо́на, -ни ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315. Словник української мови Грінченка