попоротий

ПОПО́РОТИЙ, ПОПО́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до попоро́ти¹.

2. у знач. прикм. Який попоровся.

В легенькім сурдутику, попротиранім на ліктях і попоренім на швах, .. кулився молодий, здоровий і рум'яний мужчина (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. попоротий — попо́ротий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попоротий — попорений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попороти I. 2》 у знач. прикм. Який попоровся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попоротий — Попо́ротий і попо́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. попоротий — ПОПО́РОТИЙ, ПОПО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до попоро́ти¹. 2. у знач. прикм. Який попоровся. В легенькім сурдутику, попротиранім на ліктях і попоренім на швах, .. кулився молодий, здоровий і рум’яний мужчина (Фр., IV, 1950, 477).  Словник української мови в 11 томах