попоротий
ПОПО́РОТИЙ, ПОПО́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попоро́ти¹.
2. у знач. прикм. Який попоровся.
В легенькім сурдутику, попротиранім на ліктях і попоренім на швах, .. кулився молодий, здоровий і рум’яний мужчина (Фр., IV, 1950, 477).
Словник української мови (СУМ-11)