Словник української мови у 20 томах

попотішитися

ПОПОТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.

Тішитися якийсь час; натішитися добре.

Млин все стогнав, самітний на степу .. Микиті цей чорний одинокий остяк здавався за рідного брата .. Остяк заскрипів й увесь похитнувся. – Скрипиш?.. Скрипи!.. попотішаться [люди] ще твоїм стогоном, поки прирозуміють, яким побитом з твого порохниння найбільше користі потягти, – промимрив про себе дід і похнюпився (Л. Яновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попотішитися — попоті́шитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попотішитися — -шуся, -шишся, док., розм. Тішитися тривалий час; натішитися добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попотішитися — ПОПОТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Тішитися тривалий час; натішитися добре. Млин все стогнав, самітний на степу.. Микиті цей чорний одинокий остяк здавався за рідного брата.. Остяк заскрипів й увесь похитнувся. — Скрипиш?.. Скрипи!..  Словник української мови в 11 томах