поправувати

ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. Правувати якийсь час.

Взимку довелося поправувати всім господарством.

2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).

– Де ви їх бачили? – перебила Віра Андріївна. – Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. поправувати — поправува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поправувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 Правувати якийсь час. 2》 Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поправувати — ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Правувати якийсь час. 2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).- Де ви їх бачили? — перебила Віра Андріївна. — Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Мушк., Чорний хліб, 1960, 66).  Словник української мови в 11 томах