поправувати
ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. Правувати якийсь час.
Взимку довелося поправувати всім господарством.
2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).
– Де ви їх бачили? – перебила Віра Андріївна. – Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поправувати — поправува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поправувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 Правувати якийсь час. 2》 Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поправувати — ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Правувати якийсь час. 2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).- Де ви їх бачили? — перебила Віра Андріївна. — Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Мушк., Чорний хліб, 1960, 66). Словник української мови в 11 томах