1. Словник української мови в 11 томах

поправувати

ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. Правувати якийсь час.

2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.).-

Де ви їх бачили? — перебила Віра Андріївна. — Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Мушк., Чорний хліб, 1960, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поправувати — поправува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поправувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 Правувати якийсь час. 2》 Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поправувати — ПОПРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Правувати якийсь час. Взимку довелося поправувати всім господарством. 2. Рушити, правуючи (кіньми, машиною і т. ін.). – Де ви їх бачили? – перебила Віра Андріївна. – Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах