попрати

ПОПРА́ТИ¹, перу́, пере́ш, док., що і без дод.

1. Док. до пра́ти.

Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (І. Нечуй-Левицький);

Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Яновський).

2. Прати якийсь час.

Поперу на річці, поки не змерзну.

Значення в інших словниках

1. попрати — попра́ти 1 дієслово доконаного виду від: прати попра́ти 2 дієслово доконаного виду потоптати; виявити зневагу до чогось  Орфографічний словник української мови
2. попрати — -перу, -переш, док., перех. і без додатка. 1》 Док. до прати. 2》 Прати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попрати — Підкорити, перемогти  Словник застарілих та маловживаних слів
4. попрати — ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І.  Словник синонімів української мови
5. попрати — ПОПРА́ТИ¹, перу́, пере́ш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до пра́ти. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., І, 1956, 302); Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. попрати — Попрати, -перу, -ре́ш гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.  Словник української мови Грінченка