попратий

ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до попра́ти¹.

На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. попратий — попра́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. попратий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до попрати. || попрато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (Тесл., З книги життя, 1949, 72).  Словник української мови в 11 томах