попрацювати
ПОПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
Працювати якийсь час.
Йому хотілось пожити та попрацювати ще на селі, між сільським людом, а тут він мусить гаяти час та подавати в кав'ярні каву (М. Коцюбинський);
Робітник поступився трохи і, даючи приклад, ще завзятіше запрацював. Спробуй, мовляв, отак, як я. Начальникування – воно легке, а ти попрацюй (Іван Ле);
В мене волосся було густе, розкішне, і справді треба було попрацювати над ним щодень, аби довести його до ладу (І. Франко);
– Що ж, попрацювала, добре била наша батарея (І. Гончаренко);
Немало довелося чоловікові сьогодні попрацювати ногами і навіть язиком. От надвечір і охрип від балачок (М. Стельмах);
Старої вітчизняної марки [трактор], колісний, незграбний, як на сучасний смак, і мало повороткий. Але він значно більше попрацював, ніж закордонний (Ю. Яновський);
* Образно. Сиволап ішов поволі територією шахти. Власне, шахти не було .. Тут на всю силу попрацювала ворожа машина руйнування (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)