поприбігати

ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох).

Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Б. Грінченко);

Ще не встигла Онися вмитись, в хату поприбігали вже убрані в квітки та стрічки дружки, дочки багатих господарів на селі (І. Нечуй-Левицький);

Хмурі й мовчазні стоять у колі мужики, юрба росте, од потоку – білили полотно – поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль (А. Головко);

Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. поприбігати — поприбіга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприбігати — -аємо, -аєте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприбігати — ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох). Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Гр.  Словник української мови в 11 томах
4. поприбігати — Поприбігати, -гаємо, -єте гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.  Словник української мови Грінченка