поприбігати
ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох).
Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Б. Грінченко);
Ще не встигла Онися вмитись, в хату поприбігали вже убрані в квітки та стрічки дружки, дочки багатих господарів на селі (І. Нечуй-Левицький);
Хмурі й мовчазні стоять у колі мужики, юрба росте, од потоку – білили полотно – поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль (А. Головко);
Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поприбігати — поприбіга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поприбігати — -аємо, -аєте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поприбігати — ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох). Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Гр. Словник української мови в 11 томах
- поприбігати — Поприбігати, -гаємо, -єте гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у. Словник української мови Грінченка