1. Словник української мови в 11 томах

поприбігати

ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох).

Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Гр., І, 1963, 426);

Ще не встигла Онися вмитись, в хату поприбігали вже убрані в квітки та стрічки дружки, дочки багатих господарів на селі (Н.-Лев., III, 1956, 75);

Хмурі й мовчазні стоять у колі мужики, юрба росте, од потоку — білили полотно — поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль (Головко, II, 1957, 218);

Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра (Март., Тв., 1954, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприбігати — поприбіга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поприбігати — -аємо, -аєте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприбігати — ПОПРИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Прибігти, швидко прийти куди-небудь (про багатьох). Щось затупотіло біля вікон. То поприбігали люди (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. поприбігати — Поприбігати, -гаємо, -єте гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у. Словник української мови Грінченка