1. Словник української мови в 11 томах

попривикати

ПОПРИВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох).

Молодиці розважали її: «Привикнеш», кажуть, «як і ми попривикали» (Барв., Опов.., 1902, 139);

Наша їжа голодна, Вода з Дону холодна: Ми, як звірі, виростали, До всього попривикали! (Щог., Поезії, 1958, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попривикати — попривика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попривикати — -аємо, -аєте, док. Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попривикати — ПОПРИВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох). Молодиці розважали її: “Привикнеш”, кажуть, “як і ми попривикали” (Ганна Барвінок); Наша їжа голодна, Вода з Дону холодна: Ми, як звірі, виростали, До всього попривикали! (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. попривикати — Попривикати, -каємо, -єте гл. Привыкнуть (о многихъ). Словник української мови Грінченка