1. Словник української мови у 20 томах

поприбріхувати

ПОПРИБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., розм.

Прибрехати що-небудь (про багатьох); прибрехати багато чогось.

Вже не знаю, чи правда сьому була, чи півправди; чи так-то Юдун про пекло розказував Маслякові, чи, може, дечого пан дяк і поприбріхував, я не знаю (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприбріхувати — поприбрі́хувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поприбріхувати — -ую, -уєш, док., розм. Прибрехати що-небудь (про багатьох); прибрехати багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприбріхувати — ПОПРИБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Прибрехати що-небудь (про багатьох); прибрехати багато чогось. Вже не знаю, чи правда сьому була, чи півправди; чи так-то Юдун про пекло розказував Маслякові, чи, може, дечого пан дяк і поприбріхував, я не знаю (Кв.-Осн., II, 1956, 252). Словник української мови в 11 томах
  4. поприбріхувати — Поприбріхувати, -хую, -єш гл. Приврать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка