поприкипати

ПОПРИКИПА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Міцно пристати, прилипнути до чого-небудь у багатьох місцях.

Сорочка поприкипала до тіла (Б. Грінченко).

2. перен., розм. Щільно притулитися, припасти до чого-небудь (про всіх або багатьох).

Прощаючись, діти на мить поприкипали до виховательки (із журн.);

// Стати нерухомо, застигнути на місці, заціпеніти (про всіх або багатьох).

Спитав він про Одарку – ми так і поприкипали на місці (Марко Вовчок).

3. розм. Те саме, що попримерза́ти.

Мокрі пальці поприкипали до клямки.

Значення в інших словниках

1. поприкипати — поприкипа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприкипати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Міцно пристати, прилипнути до чого-небудь у багатьох місцях. 2》 перен., розм. Щільно притулитися, припасти до чого-небудь (про всіх чи багатьох). || Стати нерухомо, застигнути на місці, заціпеніти (про всіх чи багатьох). 3》 розм. Те саме, що попримерзати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприкипати — ПОПРИКИПА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Міцно пристати, прилипнути до чого-небудь у багатьох місцях. Сорочка поприкипала до тіла (Гр., II, 1963, 480). 2. перен., розм.  Словник української мови в 11 томах
4. поприкипати — Поприкипа́ти, -па́ю, -єш гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.  Словник української мови Грінченка