поприщити

ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., що, безос., розм.

Обкидати прищами.

Чого це тебе так поприщило? (Сл. Б. Грінченка);

– Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (М. Руденко).

◇ (1) Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) попри́щило, лайл. – побажання тому, хто пророкує щось недобре.

[Панас:] А, щоб тобі, бісів Лахтійоне, добра не було! [Степанида:] Щоб йому поприщило! (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. поприщити — попри́щити дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. поприщити — -ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприщити — ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами. Чого це тебе так поприщило? (Сл. Гр.); — Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (Руд., Остання шабля, 1959, 171). Щоб тобі́ (йому́) попри́щило, лайл.  Словник української мови в 11 томах
4. поприщити — Поприщити, -щить гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику.  Словник української мови Грінченка