Орфографічний словник української мови

поприщити

попри́щити

дієслово доконаного виду

безос., розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поприщити — -ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поприщити — ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., що, безос., розм. Обкидати прищами. Чого це тебе так поприщило? (Сл. Б. Грінченка); – Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (М. Руденко). ◇ (1) Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) попри́щило, лайл.  Словник української мови у 20 томах
  3. поприщити — ПОПРИ́ЩИТИ, ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами. Чого це тебе так поприщило? (Сл. Гр.); — Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (Руд., Остання шабля, 1959, 171). Щоб тобі́ (йому́) попри́щило, лайл.  Словник української мови в 11 томах
  4. поприщити — Поприщити, -щить гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику.  Словник української мови Грінченка