попріти

ПОПРІ́ТИ, і́є, док.

1. Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла.

Попріли усі стоги (Сл. Б. Грінченка);

Думали було гречку змолотить, коли кинулись до неї, аж вона чисто попріла (з переказу);

– Пшениця – перший сорт, та жаль... підтекла, попріла вся (О. Гончар);

// Набути стану запалення від перегрівання й поту (про шкіру).

2. Упріти, вкритися потом (про всіх або багатьох).

3. над чим, перен., розм. Докласти чимало зусиль, виконуючи яку-небудь роботу.

4. кул. Зваритися, упріти (про страви).

Значення в інших словниках

1. попріти — попрі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попріти — -іє, док. 1》 Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла. || Набути стану запалення від перегрівання й поту (про шкіру). 2》 Упріти, вкритися потом (про всіх чи багатьох). 3》 над чим, перен., розм. Докласти чимало зусиль, виконуючи яку-небудь роботу. 4》 кул. Зваритися, упріти (про страви).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попріти — ПОПРІ́ТИ, і́є, док. 1. Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла. Попріли усі стоги (Сл. Гр.); Думали було гречку змолотить, коли кинулись до неї, аж вона чисто попріла (Україна..  Словник української мови в 11 томах
4. попріти — Попріти, -пріємо, -єте гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.  Словник української мови Грінченка