попсуватися
ПОПСУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.
1. тільки 3 ос. Стати непридатним для використання, вжитку, зіпсуватися, поламатися і т. ін.
– Ти її [машину] зроби, ти її монтуй, ти її обслугуй, а вона попсується (І. Франко);
Сьогодні їв навіть виноград, який наполовину попсувався, а груші всі викинув (М. Коцюбинський);
[Оксана:] Трактор знов попсувався. Возилася з ним цілу ніч, а дати йому лад сама не можу (З. Мороз).
2. тільки 3 ос. Змінитися на гірше; погіршати;
// Розладитися.
Признаюсь, що я тепер боюся, Щоб не попсувалось наше діло (І. Франко).
3. Засвоїти погані звички, нахили під впливом кого-, чого-небудь; розбеститися.
Зовсім він щасливий! З свого щастячка попсувавсь, вередує, да от себе дурить і людей дивить [дивує]! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)