попсуватися

ПОПСУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.

1. тільки 3 ос. Стати непридатним для використання, вжитку, зіпсуватися, поламатися і т. ін.

— Ти її [машину] зроби, ти її монтуй, ти її обслугуй, а вона попсується (Фр., VIII, 1952, 399);

Сьогодні їв навіть виноград, який наполовину попсувався, а груші всі викинув (Коцюб., III, 1956, 445);

[Оксана:] Трактор знов попсувався. Возилася з ним цілу ніч, а дати йому лад сама не можу (Мороз, П’єси, 1959, 34).

2. тільки 3 ос. Змінитися на гірше; погіршати;

// Розладитися.

Признаюсь, що я тепер боюся, Щоб не попсувалось наше діло (Фр., XII, 1953, 306).

3. Засвоїти погані звички, нахили під впливом кого-, чого-небудь; розбеститися.

Зовсім він щасливий! З свого щастячка попсувавсь, вередує, да от себе дурить і людей дивить [дивує]! (Вовчок, І, 1955, 355).

Значення в інших словниках

1. попсуватися — попсува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попсуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 тільки 3 ос. Стати непридатним для використання, вжитку, зіпсуватися, поламатися і т. ін. 2》 тільки 3 ос. Змінитися на гірше; погіршати. || Розладитися. 3》 Засвоїти погані звички, нахили під впливом кого-, чого-небудь; розбеститися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попсуватися — ПОПСУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для використання, вжитку, зіпсуватися, поламатися і т. ін. – Ти її [машину] зроби, ти її монтуй, ти її обслугуй, а вона попсується (І.  Словник української мови у 20 томах
4. попсуватися — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. попсуватися — Попсува́тися, -псую́ся, є́шся гл. Испортиться.  Словник української мови Грінченка