популярний
ПОПУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Нескладний змістом і формою викладу, легкий для розуміння; зрозумілий, доступний, дохідливий.
Замір Спілки видавати популярні брошури для молодіжі – дуже мені до вподоби (М. Коцюбинський);
Е, та з якої речі я буду вам тут повторювати ті популярні лекції, які я читав Булгакову? (І. Кулик);
Популярна енциклопедія.
2. Який став загальновідомим, здобув загальне визнання, схвалення.
Бригада Кримського стала популярною бригадою в районі (Іван Ле);
Ярослава багато чула про цей популярний державний заповідник [Асканія-Нова], але побачила його вперше (Л. Дмитерко);
// Який набув великого поширення серед населення; дуже поширений, широко вживаний і т. ін.
Зате я, навчившися швидко всіх пісень, популярних у столярні, допомагав своїм пискливим голосом кождому (І. Франко);
В народній медицині деревій є дуже популярним [лікувальним] засобом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)