популярний
ПОПУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Нескладний змістом і формою викладу, легкий для розуміння; зрозумілий, доступний, дохідливий.
Замір Спілки видавати популярні брошури для молодіжі — дуже мені до вподоби (Коцюб., III, 1956, 216);
Е, та з якої речі я буду вам тут повторювати ті популярні лекції, які я читав Булгакову? (Кулик, Записки консула, 1958, 43);
Ще в перші роки після Великої Жовтневої соціалістичної революції В. І. Ленін висунув завдання створити нову, радянську популярну енциклопедію (Ком. Укр., 3, 1966, 46).
2. Який став загальновідомим, здобув загальне визнання, схвалення.
Я назвав прізвище одного з найпопулярніших тоді письменників — людини, яка в оцінці літературного твору не піде ні на який компроміс (Донч., VI, 1957, 614);
Бригада Кримського стала популярною бригадою в районі, і перехідний прапор області весь сезон майорів у цій бригаді (Ле, Опов. та нариси, 1950, 183);
Музична комедія — один з найпопулярніших жанрів театрального мистецтва (Літ. газ., 25.XI 1953, 3);
// Який набув великого поширення серед населення; дуже поширений, широко вживаний і т. ін.
Зате я, навчившися швидко всіх пісень, популярних у столярні, допомагав своїм пискливим голосом кождому (Фр., IV, 1950, 212);
В народній медицині деревій є дуже популярним [лікувальним] засобом (Лікар. рослини.., 1958, 19).
Словник української мови (СУМ-11)