попхати

ПОПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь.

Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (М. Коцюбинський);

Решетняк знов напружився, попхав, покотив з товаришами гармату далі (О. Гончар);

Паровоз зайшов з другого боку і попхав вагон, у якому були золотоношці (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. попхати — попха́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попхати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попхати — ПОПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах