попівна
ПОПІ́ВНА, и, ж., розм.
Попова дочка.
[Наталка:] Шукайте собі, добродію, в городі панночки; чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Любую вибирайте... (І. Котляревський);
Отець Вікентій з розмов отця Миколая ще раніше довідався, що в нього є три дочки на відданні .. От хай прийде до них – і побачить всі достоїнства молодих і скромних попівен (М. Стельмах);
* У порівн. Пишається, як попівна в гостях (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)